video.i.ua/user/1086627/10894/49381/

це відео я побачила сьогодні випадково по телевізору...хоча я не поважаю російську музику, принаймні ту,якою зомбують наших слухачів\глядачів по радіо- телеефірах , та ця музика мене причарувала. і нетиповий для СНД кліп,що також сподобався. чомусь відразу пригадався "Готель "Мільйон доларів" з його тендітною вразливістю почуттів.

СПРАВЖНІСТЬ

Босі ступні,що не бояться доторкатися до брудного асфальту, контраст між чистотою душі і засміченістю, надмірною урбанізацією фону,високі будівлі, що ховають від природного, за якими навіть не можна побачити сонця; смішні, але такі безпосередні танці зі своєю тінню, руки, що хапають повітря і тягнуться до небес...дитяча відкритість.
на жаль, нерозтрачені ніжні почуття і піклування потрібне лише тряпічній ляльці, лише з нею можна говорити по душам, вона почує, зрозуміє і не висміє.
нам під силу втекти з клітки, щоб стати божеільним вільним...назавжди

Солнце играет с огнем, мы играем с ветром...

найсумніше те, що люди, які мають оцю рідкісну, прекрасну, вразливу душу, дуже рідко зустрічають одне одного.можливо тому, що бояться відкритися ближнім, відчуваючи себе не-зро-зу-мі-ли-ми і не-по-чу-ти-ми.

п.с хтось знає чи можливо до запису додати відеоролик?

Безліч імен,життів,масок,насторїв,думок....все воно поміщається в одну маленьку людину...Багатий внутрішній світ, нервозний стан,переживання,біль,сміх,цинізм,щирість,злість,байдужість,зверхність....  все це я не завжди можу показати.. Хоча багато хто дивується моїй майже безпечній довірі і чесності....та все ж у більшості випадків я дію з огляду на чиїсь почуття...  от,наприклад,той самий ЖЖ... одні ображалися що я їх не згадую, інші за надто часті згадки їх імен...  я відмовилася від будь-яких згадок персоналій взагаі,а життя ж моє і думки не ізольовані.....от і виходить що я знову не можу висловитися...депресивно- песимістично-оптимістична я таки чекаю весни...